Найбільш узагальнений блок – це Стратегічне планування, оскільки з нього розпочинається буквально все. Невірно обрана стратегія – це провал, і навпаки – це ключ до успіху. Що важливо – не тільки зрозуміти, куди клієнт хоче рухатись. Але чи потрібно йому туди рухатись, і якщо відповідь «так», то вибрати найбільш оптимальний шлях.
Стратегічне планування є фундаментальним для інших видів планування в компанії. Воно починається з визначення глобальних цілей і місії компанії. Потім встановлюються більш конкретні цілі. Для цього збирається повна інформація про внутрішнє середовище компанії, її конкурентах, ситуації на ринку і про все інше, що так чи інакше може вплинути на роботу компанії. Після проведення SWOT-аналізу готується детальний звіт про сильні і слабкі сторони компанії, можливості та загрози, з котрими їй доведеться зіткнутись.
На підставі цієї інформації вирішується, якими конкретно видами діяльності і товарами слід зайнятись, яку підтримку слід надати кожному з них. У свою чергу кожен підрозділ, що відповідає за певний товар чи вид діяльності, повинен розробити свої детальні маркетингові та інші плани, у відповідності із загальним планом компанії. Таким чином, маркетингове планування здійснюється на рівні підрозділів, що відповідають за окремі види діяльності, категорії товарів і ринки.
Процес планування охоплює чотири етапи: аналіз, планування, реалізація і контроль.
Аналіз. Процес планування починається з повного аналізу ситуації справ в компанії. Компанія повинна проаналізувати середовище, в якому вона функціонує, для виявлення сприятливих можливостей і уникнення загроз. Необхідно провести аналіз сильних і слабких сторін організації, виконувані та можливі для проведення маркетингові міроприємства з метою визначення можливостей, котрі вони відкривають. Аналіз забезпечує кожен наступний етап необхідною інформацією. Вивчення фінансових звітів є основним моментом для розуміння поточного стану компанії і особливостей її розвитку.
Бізнес-портфель – набір видів діяльності і товарів, котрими буде займатись компанія. Хорошим вважається той бізнес-портфель, який оптимальним чином пристосовує сильні і слабкі сторони компанії до можливостей середовища. І по-друге, розробити стратегію росту для включення у портфель нових товарів чи напрямків діяльності. Компанії, що використовують стратегію фокусування, зосереджують свою увагу на лідерстві в обслуговуванні чітко визначеного цільового ринку. Секрет їх успіху – в пристосуванні товарів чи послуг до потреб постійних клієнтів.
Місія визначає основну ціль компанії: чого вона хоче досягнути в широкому розумінні. Місія повинна бути реалістична, конкретна, базуватись на специфічних здібностях, стимулювати.
Стратегія |
Використання своїх сильних сторін в конкурентній боротьбі |
Досягнути по всьому світу стійких лідируючих позицій |
Відмінні риси |
Рух вперед |
Добиватись технологічної, соціальної і маркетингової конкурентоспроможності за рахунок постійного розвитку |
Стиль підприємництва |
Стремління до лідерства |
Орієнтація на досягнення конкретних цілей і обернення їх в свої конкурентні переваги |
Менеджери |
Учасники підприємництва |
Менеджери і співробітники думають і діють так, як ніби це була їх власна компанія |
Процес прийняття управлінських рішень |
Швидкість |
Швидке прийняття рішень завдяки координації діяльності всіх підрозділів |
Нова структура організації |
Ближче до споживача |
Орієнтація на маркетинг забезпечує свободу підприємництва |
Сильні сторони |
Системна інтеграція |
Орієнтація на підтримання конкурентноздатності продукції при прийнятті рішень |
Компанія буде намагатись вкладати кошти в більш прибуткові сфери діяльності і скорочувати збиткові. Більш стислий портфель дозволяє компанії сконцентрувати свої зусилля на модернізації технологій окремих груп товарів.
Першим кроком при аналізі бізнес-портфелю є виявлення ключових напрямків діяльності, що визначають місію компанії. Їх можна назвати стратегічними елементами бізнесу. Стратегічний елемент бізнесу (СЕБ)– це напрямок діяльності компанії, що має власні місії і задачі, діяльність якого можна планувати незалежно від інших напрямків.
На наступному етапі аналізу бізнес-портфелю керівництва повинно оцінити привабливість різних і вирішити, якої підтримки заслуговує кожен з них. Керівництво вивчає сукупність напрямків діяльності і товарів компанії і , керуючись здоровим глуздом, вирішує, скільки кожен СЕБ повинен приносити і отримувати.
Ціль стратегічного планування полягає в пошуку способів оптимального розподілу сил компанії для використання в своїх інтересах привабливих можливостей маркетингового середовища. Тому в більшості СЕБ оцінюється у двох вимірах – з точки зору привабливості ринку і галузі, до яких відносяться СЕБ, і з точки зору міцності становища СЕБ на цьому ринку чи в цій галузі промисловості. Аналіз бізнес-портфеля компанії також повинен попередити вкладання коштів в ринки, які здаються привабливими, однак насправді не мають стійкості.
При виборі оптимальної стратегії не можна покладатись виключно на аналіз бізнес-портфеля. Але він допомагає керівництву оцінити загальний стан компанії і вклад кожного напрямку діяльності чи товару, розподіливши ресурси по напрямках діяльності і націлити компанію на майбутній успіх.
При правильному підході стратегічне планування є одним з важливих аспектів загального стратегічного управління, частиною теорії управління бізнесом.